У п’ятницю Львів попрощається з героями Ігорем Сивеньким, Віктором Колодієм та Андрієм Мацьком
Завтра, 22 серпня, місто Львів попрощається з військовослужбовцями Ігорем Сивеньким, Віктором Колодієм та Андрієм Мацьком, які відважно боронили Україну від російських окупантів.
Прощання з Ігорем Сивеньким розпочнеться о 9:00 у соборі Пресвятої Богородиці ПЦУ в селі Ременів. Прощання з Віктором Колодієм відбудеться о 8:00 у храмі святого Йосафата у місті Шептицькому. Прощання з Андрієм Мацьком розпочнеться о 9:30 у храмі Вознесіння Господнього, що на вулиці Широка, 81а.
Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Після цього, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Захисників поховають на Личаківському кладовищі на полі Почесних поховань новітніх Героїв.
Ігор Сивенький (02.03.1976 – 08.08.2025) – львів’янин, який навчався у середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 31 в місті Львові. Після цього здобув професію кухаря у Львівському професійному коледжі харчових технологій і сервісу. Проходив строкову військову службу та працював у службі охорони на приватних підприємствах.
З рідних слів, Ігор був доброю і світлою людиною, яка завжди випромінювала позитив, жартувала і сміялася. Він був дуже турботливим, любив дітей та тварин. Змалку захоплювався малюванням і плаванням, у вільний час любив рибалити та проводити час на природі. Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів добровільно став на захист Батьківщини. Він захищав територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку в складі 26-го окремого полку військової частини 3115 Національної Гвардії України. Нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України». У Героя залишилися донька, зять, брат з родиною, племінниця з родиною, похресниця, дядько, тітка та двоюрідні брати та сестри.
Віктор Колодій (08.05.1973 – 16.08.2025) – уродженець міста Шептицького Львівської області. Навчався у гімназії № 12 Шептицької міської ради, після чого здобув професію слюсаря по ремонту автомобілів у Львівському вищому професійному училищі комп’ютерних технологій та будівництва. Також проходив строкову військову службу.
Віктор працював шахтарем у Відокремленому підрозділі «Шахта “Червоноградська”» та у Відокремленому підрозділі «Шахта “Великомостівська”». З рідних слів, Віктор був спокійною і доброю людиною, завжди вирізнявся справедливістю та доброзичливістю. Він був відповідальним у своїх справах, сміливим та рішучим у важливі моменти. Віктор цікавився технікою, особливо ремонтом автомобілів.
У 2023 році, коли почалося вторгнення російських окупантів, він став на захист Батьківщини, боронячи територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському, Південно-Слобожанському та Курському напрямках у складі 15-го мобільного прикордонного загону «Сталевий кордон» Державної прикордонної служби України. У Героя залишилися мати, сестра та брат з родинами.
Андрій Мацько – інформація про нього наразі не представлена, але також має важливе значення в рамках цієї церемонії прощання.