«місце, де я двічі обпікся». історія ветерана михайла котика, який проходить реабілітацію в програмі «неопалими»
Коли Михайло Котик згадує про Малу Токмачку на Запоріжжі, він просто говорить: «місце, де я двічі обпікся». Саме там під час служби він отримав два поранення, після яких почав тривалий шлях до відновлення.
Перше поранення сталося, коли Михайло виконував бойове завдання. Він повинен був заховати автомобіль для своїх побратимів і вже повертався назад, коли його помітила ворожа техніка. Артилерійський снаряд розірвався поруч. Важкий уламок влучив у нижню частину стегна, хоч йому вдалося впасти на землю.
«Я був сам. Єдине, що залишалося – накласти турнікет. Пізніше з’ясувалося, що в цьому не було потреби», – згадує ветеран.
До своїх позицій було кілька кілометрів. Дістатися до побратимів Михайло не міг швидко, але все ж зробив це. Наступні події розвивалися швидко: підвал, домедична допомога, евакуація до стабілізаційного пункту та лікування у Запоріжжі.
Однак загоєння поранень затягнулося. Рани не стягувалися, а лікарі чекали, коли можна перейти до наступного етапу лікування. Лише згодом через ВЛК Михайло зміг поїхати до Львова на 30-денну лікарняну відпустку.
Львів і перші кроки до відновлення
У Львові його чекала фізична реабілітація в центрі Unbroken, де потрібно було знайти сили заново «розрухати» ногу. Під час занять Михайло випадково дізнався про безкоштовне лікування для військових і ветеранів у межах програми «Неопалимі».
Це стало його першим візитом для проходження процедур.
«Все відбувалося спокійно і професійно. Я навіть не записував дати наступних візитів – знав, що мені нагадають», – говорить він.
Друге поранення і сталося повернення до «Неопалимих»
Після двох процедур Михайло змушений був повернутися на Схід. На тому ж місці, де отримав перше поранення, він зазнав другого – мінно-вибухової травми, що призвела до важкого перелому. Цього разу травма виявилася іншою, без опіків і рубців.
Так лікування в програмі «Неопалимі» стало для нього регулярним.
Протягом наступних пів року Михайло пройшов кілька видів процедур, таких як IPL-терапія, шліфування та LED-процедури. Раніше він не міг повністю розігнути ногу, тепер же відзначає, як шкіра стає м’якшою і поступово відновлює свій природний колір.
«Тут важливо зрозуміти: якщо сам нічого не шукатимеш, не отримаєш результату. Так, між процедурами проходить час, але треба вміти чекати», – підкреслює ветеран.
Також для Михайла важливо, що програма постійно еволюціонує. Клініки, з якими співпрацюють «Неопалимі», модернізують обладнання та скорочують кількість процедур без втрати ефекту. Те, що раніше вимагало десяти візитів кожні три тижні, тепер скоротилося до кількох процедур з використанням сучасного лазера – всього раз на місяць.
«Це економить час і сили. А найголовніше – дає відчуття, що про тебе дійсно дбають», – підсумовує він.
Про програму «Неопалимі»
Після повномасштабного вторгнення кількість постраждалих з опіками та рубцями значно збільшилася. Саме тому в Україні з’явилася програма «Неопалимі» – національна ініціатива безкоштовної реабілітації для постраждалих внаслідок війни. Наразі вона функціонує у 16 областях України.
Програма спеціалізується на лікуванні рубців, опіків і деформаційних травм, співпрацюючи з мережею клінік у різних регіонах країни. Історія Михайла – одна з багатьох, але через такі особисті шляхи найкраще видно, як виглядає процес відновлення після війни на практиці.