Трьох полеглих захисників-львів’ян в один день поховають на Личаковському кладовищі
У середу, 3 вересня, у Львові відбудеться прощання з військовослужбовцями Юрієм Глушком, Андрієм Чиряком та Петром Клебою, які загинули, захищаючи Україну від російських агресорів.
За інформацією Львівської міської ради, церемонія похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. По завершенню, о 11:30, на площі Ринок відбудеться загальноміська церемонія прощання.
Усіх трьох полеглих воїнів поховають на Личаківському кладовищі, на полі Почесних поховань новітніх Героїв.
Юрій Глушко (09.05.1978 – 19.08.2025) був львів’янином, навчався у ліцеї №72 Львівської міської ради. Після здобуття професії автомеханіка-слюсаря у Професійно-технічному училищі №53 м. Львова, проходив строкову військову службу. Потім працював менеджером із продажу автозапчастин. За словами рідних, Юрій був щирим, скромним і добрим, любив дітей та займався автомобільною технікою. У 2025 році він став на захист Батьківщини від російських окупантів і захищав територіальну цілісність України на Північно-Слобожанському та Курському напрямках у складі 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура». У Юрія Глушка залишилися мати та брат.
Андрій Чиряк (16.12.1976 – 25.08.2025) також був львів’янином, навчався у Середній загальноосвітній школі I-III ступенів №36 м. Львова. Після отримання спеціальності автослюсаря у Професійно-технічному училищі №57 м. Львова, проходив строкову військову службу та працював охоронцем. Рідні характеризують його як спокійного, доброго та чуйного. У 2025 році Андрій став на захист Батьківщини, боронячи територіальну цілісність України на Північно-Слобожанському напрямку у складі 425-го окремого штурмового полку «Скала». У Андрія Чиряка залишилися дочка, мати та брат.
Петро Клеба (26.06.1968 – 18.10.2024) був львів’янином, навчався у ліцеї №70 Львівської міської ради. Він здобув професійно-технічну освіту в Автомобільно-дорожньому фаховому коледжі Національного університету «Львівська політехніка», проходив строкову військову службу і працював в аграрній сфері. Рідні характеризують його як добру, чесну та патріотичну людину, яка цінувала родину. Петро захоплювався автомобільною технікою та писав вірші. У його віршах звучать такі слова: «Ми пам’ятаєм усіх Героїв, хто кров пролив у цій війні». Із початку повномасштабного вторгнення він став на захист України на Донецькому напрямку, служачи у складі 67-ї окремої механізованої бригади.
Львів попрощається з цими відважними захисниками, які стали на захист своєї держави і віддали своє життя за мир і свободу.